Черговий, п’ятий випуск ”Кременецьких компаративних студій“ вийшов у двох частинах. Редакційна колегія ”Студій“ проводить активну роботу по залученню до авторської співпраці науковців із різних країн близького і далекого зарубіжжя. У цьому їй допомагає Редакційна рада видання, до складу якої входять відомі українські науковці-філологи, професори А.Р.Волков (м.Чернівці), В.А.Зарва (Бердянський ДПУ), І.М.Зимомря (Ужгородський НУ), О.П.Куца (Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка), І. В.Лімборський (Черкаський ДТУ), В.Д.Нарівська (Дніпропетровський НУ ім. Олеся Гончара), Б.Б.Шалагінов (НУ ”Києво-Могилянська академія“) та їх зарубіжні колеги – доктор гуманітарних наук, старший науковий співробітник Інституту литовської літератури і фольклору С.Гайжюнас (Литовська Республіка) і професор кафедри історії зарубіжної літератури Московського університету ім. М.В. Ломоносова Н.Т.Пахсарьян. Серед 64 авторів цього випуску – 5 представників польських науково-освітніх інституцій, по 4 – від Азербайджану і Литви, по 2 – від Республіки Білорусь і Російської Федераці

Перша частина збірника спрямована на висвітлення теми ”Актуальні проблем сучасного порівняльного літературознавства“. Азербайджанські аналітики Г.Г.Абдуллабекова та Б.Г.Азізалієва здійснюють аналіз досліджень арабської літератури європейськими фахівцями і відображення європейської культури у творчості арабських літераторів. До української тематики звернувся білоруський науковець А.І.Бєльський у статті ”Особистість і поезія Павла Тичини: проблема рецепції в Білорусі (типологічний контекст)“. Російський автор С.В.Балаєва висвітлює зв’язок австрійської та італійської поезій через творчість окремих їх представників. Місце сучасної білоруської історичної прози в загальноєвропейському культурному просторі визначає ще один представник літературознавства Білорусі О.А.Ліденкова. Важливу проблематику порушують польські дослідники Катажина Бондос (елементи компаративістики у творчості окремих письменників), Зоряна Бунь (співставлення польського й українського бачення літературного життя Львова), Анна Насіловська (географія поширення польської літератури на азійському культурному просторі).

Українські автори характеризують різносторонні аспекти творчості вітчизняних і зарубіжних письменників: Вільяма Блейка (І.Д.Бєлінська), В.Сігарєва (Л.В.Закалюжний), Моріса Метерлінка (О.І.Кіт), С.Мрожека (Ю.Ю.Полякова), Г.Джеймса (Н.І.Назаренко, І.І.Риба), Чжу Тяньвеня (В.В.Селігей). Вони здійснюють компаративний аналіз творчості українських майстрів слова і представників літератури різних країн: В.Ручинського і В.Кулікова (С.В.Бронських), В.Підмогильонго і А.Камю (Є.О.Лєпохін), М.Гоголя і Я.Неруди (В.Б.Мусій). Окремі аналітики вирішили компаративно ”препарувати“ твори відомих постатей національної літератури І.Карпенка-Карого та Я.Стельмаха (В.А.Мелешко) і зарубіжних письменників Ф.Кафки і Дж.Джойса (Б.М.Романцова), Т.Пінчона і В.Гесса (С.О.Сушко).

Група дослідників висвітлюють питання компаративістики в загальному літературознавчому аспекті: відображення Жовтневої революції в радянській та західноукраїнській поезії (М.С.Довіна), співвідношення живопису і масової літератури (М.М.Калініченко), музики і прози (С.П.Маценка). Знайшли своє місце на сторінках ”Студій“ статті, що стосуються теоретичних проблем компаративістики і дотичних до неї літературознавчих питань: ”Літературознавча концепція курйозної поезії“ (В.П.Бедрик), ”Молода Муза“: у колі демонічного“ (В.С.Кметь), ”Філософські твори притчового спрямування у світовій літературі ХХ століття: до проблеми сучасного прочитання“ (З.В.Савченко), ”Божественна комедія“: версія українського футуриста“ (І.І.Томбулатова).

Науковці нашої академії представлені статтями членів редакційної колегії, кандидатів філологічних наук О.В.Пасічник і О.В.Сафіюк ”Візійний світ смертників і пересильних“, Д.Ч.Чика ”Відьма у місті, в селі, на горі та в небі: типологія відьомства в українській і англійській літературі першої половини ХІХ століття“ та О.І.Чик ”Жінка як текст і образ в українському та німецькомовному романі виховання другої половини ХІХ століття“.

Другу частину збірника відкриває розділ ”Компаративний підхід у літературознавстві“. Науковець-філолог з Азербайджану Л.М.Гасанзаде аналізує проблеми перекладу німецької літератури азербайджанською мовою. Близьку проблематику, але в аспекті англійської та литовської мов, висвітлюють литовські фахівці Л.Селмістрайтіс і В.Петкевічюте. Питаннями перекладу творів окремих авторів цікавились Н.С.Борисенко, П.А.Борисенко, В.І.Давидов (переклад твору К.С.Люїса ”Хроніки Нарнії“ українською мовою), К.С.Дацер (семіотика в перекладах творів Дж.Р.Р.Толкіна). Загальнотеоретичними проблемами перекладу займались І.В.Лімборський, М.В.Рудіна, а методологія перекладу привернула увагу А.Ю.Марховської, Р.В.Поворознюк, Т.О.Цепенюк. На навчально-методичних аспектах підготовки перекладачів зупинились А.Г.Гудманян, І.А.Колодій, С.О.Царьова, В.В.Червонецький.

Продовжує другу частину ”Студій“ розділ ”Сучасна компаративна лінгвістика: проблеми і перспективи“. Литовські дослідники Р.Матонене і Й.Русецька подають граматичні особливості перекладу французького тексту російською мовою, а український науковець Г.В.Онищак аналізує семантику окремих іменників в українській та англійській мовах. Наукове товариство нашої академії представлене статтями Т.С.Семегин ”Опозиція/ синхронія/діахронія у світлі різних наукових парадигм“ і О.В.Шайковського ”Фразеологічні еквіваленти й аналоги в англійській та українській лінгвокультурах“.

Завершуються ”Студії“ розділом ”Актуальні проблеми загального літературознавства та лінгвістики“. Зарубіжні автори досліджують різноманітні аспекти творчості окремих представників національних літератур: А.Г.Фейзуллаєва – азербайджанської письменниці Афаг Масуд, К.Шимчак – польської поетеси Марилі Вольської, А.Трач – російського прозаїка Людмили Уліцької. Автори розділу вирішують проблеми літературознавства та лінгвістики через аналіз творів українських і зарубіжних письменників: ”Пігмаліон“ Б.Шоу (Т.В.Заболотна), ”Пригоди Олівера Твіста“ Ч.Діккенса (Н.С.Христич), ”Хлібний чоловічок“ В.Слапчука (С.В.Чуй), ”По Сибіру. Із живих вражень“ П.Грабовського (О.В.Юферева), ”Джен Ейр“ Ш.Бронте (Г.Є.Шовкопляс) і навіть староанглійської епічної поеми ”Беовульф“ (М.Ю.Рахно). Наші автори, професор кафедри англійської філології А.В.Янков і колишній студент академії, нинішній магістрант Сілезького Університету в Катовіцах (Республіка Польща) І.М.Прокіпчук представили дослідження ”Концепт природи як засіб вираження авторського «Я» Івана Буніна (на основі поетичних метафор)“.

П’ятий випуск ”Кременецьких компаративних студій“ характеризується високим науково-теоретичним рівнем і демонструє належний професіоналізм роботи редакційного колективу.

© Газета «Замок» КОГПА ім. Тараса Шевченка

ВІДГУКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

Маєте будь-які запитання щодо нашого часопису? Без вагань зв'яжіться з нами, і ми відповімо Вам якнайшвидше. Ми дуже цінуємо будь-який відгук від Вас, адже він допоможе нам зробити наш науковий часопис ще кращим. 

ВІТАЄМО ВАС НА НАШОМУ НОВОМУ САЙТІ!

З 2014 р. працює наш новий веб-сайт, де, окрім інформації про часопис, Ви зможете знайти огляд попередніх випусків. Ми з радістю триматимемо Вас в курсі подій, що відбуваються найближчим часом. Не забувайте відвідувати наш сайт, щоб дізнатися про останні новини.